На землю пращурів моїх прийшло Дитя…
Довірливо відкрило сині очі…
Вітайте, Люди – народилося життя!
Хай світлі будуть дні, зіркові ночі…
Дай рученьку і підемо у світ…
Навчу тебе любити Україну,
Її лелек і калиновий цвіт,
І мову материнську солов’їну.
Я розповім тобі про київських князів,
Про старий Ніжин і Дніпрові схили,
Я мрію. Щоб ти серцем зрозумів,
Як землю цю плекали і любили…
За неї йшли на прощу, як Тарас,
Як Леся, горде серце віддавала,
Як рятували в полум’ї не раз,
Як козаків хоробрих шанували.
Я дам до рук тобі святий рушник,
Він – оберіг, він пам'ять родоводу,
Бо пам’ятає немовляти крик,
І мамину весільну, юну вроду…
Хай збережуть тебе Софіївські хрести,
Навчать життя по справжньому любити,
Бо на Вкраїні народився ти,
В оновленій державі тобі жити.
Н.М.Примушко